зійти нанівець

1) ніщо

2) нуль, нікчема (про людину)

3) дрібниця; річ, не варта уваги

4) мат. нуль

* * *

1) ніщо

2) нікчема, нуль, порожнє місце ( про людину); дрібниця; річ, не варта уваги

3) нуль; мaт. нуль

1) скорочуватися; зменшуватися; убувати, виснажуватися (тж dwindle away)

2) скорочувати, зменшувати; викликати виснаження

3) погіршуватися, вироджуватися; занепадати; втрачати значення; вичерпуватися

* * *

1) скорочуватися, зменшуватися; убувати, спадати, виснажуватися (тж. dwindle away); скорочувати, зменшувати; викликати виснаження

2) погіршуватися, вироджуватися; занепадати, втрачати значення

1. n

1) повне руйнування, знищення, загибель; розбивання вщент

2) стукіт, гуркіт (від падіння)

3) сутичка зіткнення; катастрофа

4) банкрутство, крах

5) розгром (противника)

6) розм. нищівний удар

7) смеш, спиртний напій з фруктовим соком

8) удар над головою по м'ячу згори вниз, смеш (теніс)

9) розм. фальшива монета

2. adj

1) рішучий; нищівний; разючий

2) відмінний; приголомшливий

3. adv

ущент, на дрізки

4. v

1) розбити вщент

2) розбитися на дрізки, розлетітися на дрібні кусочки

3) фіз. розщеплювати

4) ламати

5) ламатися

6) бити з усієї сили

7) розбити, розгромити, розтрощити, знищити

8) побити (рекорд)

9) стикатися, урізатися

10) пробиватися

11) кидати з розмаху

12) привести до банкрутства; підірвати (кредитоздатність)

13) розоритися, збанкрутувати; лопнути

14) підірвати здоров'я (сили)

15) гасити м'яч (теніс)

16) розм. виготовляти фальшиві гроші

17) розм. платити фальшивими грошима

* * *

1) гуркіт, стук при падінні, зіткненні

2) зіткнення, катастрофа

3) повне руйнування, знищення, загибель

4) банкрутство, крах

5) розгром ( супротивника)

6) нищівний, важкий удар

7) величезний успіх

8) смеш, спиртний напій з цукром, м'ятою до льодом; смеш, напій з фруктового соку

9) смеш, удар над головою по м'ячу, що високо летить ( теніс)

1) ( smash up) розбити вщент (smash to pieces, to splinters або to bits); розбитися вщент, розлетітися на дрібні шматочки; фiз. розщеплювати

2) ламати; ламатися

3) ударяти, бити щосили

4) розбити, розгромити, знищити; побити ( рекорд)

5) зіштовхуватися; врізатися; зазнати аварії, розбитися (про автомобіль; smash up); пробиватися

6) кидати з розмазу

7) привести до банкрутства; підірвати кредитоспроможність; розоритися, лопнути, збанкрутувати ( smash up)

8) підірвати сили, здоров'я

9) гасити м'яч ( теніс)

1) ущент

2) прямо, безпосередньо

1) засичати е згаснути ( про свічку)

2) стихнути ( про мотор)

3) вичерпати себе, скінчитися, зійти нанівець

1) крайня межа; to be at the vanishing point бути на межі зникнення, майже зійти нанівець

2) мат. точка сходу ( у теорії перспективи)

1) засичати е згаснути ( про свічку)

2) стихнути ( про мотор)

3) вичерпати себе, скінчитися, зійти нанівець

1) крайня межа; to be at the vanishing point бути на межі зникнення, майже зійти нанівець

2) мат. точка сходу ( у теорії перспективи)

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

1) відступати; подаватися назад

2) віддалятися; ретируватися

3) відмовлятися, відрікатися, відступати (від своїх поглядів тощо)

4) хилитися назад; бути скошеним (зрізаним)

5) убувати, спадати; іти на спад

6) сходити нанівець

7) забуватися, стиратися з пам'яті; відходити в минуле

8) падати, знижуватися (про ціни тощо)

9) відхилятися, відрізнятися (від чогось — from)

10) відходити (від принципу); не додержувати

11) повертати захоплене; повертати власникові

* * *

1) відступати, задкувати; віддалятися; ретируватися

2) ( from) відмовлятися, зрікатися, відступати (від своїх слів, поглядів)

3) хилитися назад; бути скошеним, зрізаним

4) спадати, іти на спад (особл. про воду); іти на спад, сходити нанівець

5) забуватися, стиратися в пам'яті; відступати в минуле

6) падати, знижуватися (про ціни, акції)